Благодушність
Подружились на подвір’їПівень та собака.
Тож собака, де не ходить,
Про одне патяка:
— Я за півня вмерти ладен,
Бо люблю, як сина.
Не впаде пушинка з нього,
Не впаде пір’їна!
Півень, шию розтягнувши
І закривши очі,
Все показував собаці
Здібності співочі,
Все виспівував про дружбу,
Доки на світанку
Не ввігнав йому друзяка
Зуби у горлянку.
Непогано з тим дружити,
Хто від тебе дужчий.
Та не будь же благодушним,
Ока не заплющуй!
Сільська ворона
Із села Старі Кислиці,Із далеких країв,
До Києва до столиці
Горобець прилетів.
Біля стадіону
Він уздрів ворону,
Що із того ж села
До столиці прибула.
Та ворона не мовчала,
А горлала,
аж харчала.
Горобець підсів до неї
Та й питає:
– Як же так?
Дома ти „кар-кар” співала,
Тут вигукуєш „как-как”.
А ворона: – Вот чудак.
Тут же Кієв, как-ні-как!
читати на сайті